Шановні батьки, 
виховуйте дітей так, щоб в один чудовий день почути:

-Дякую вам за те, що давали мені чесні відповіді на важкі запитання. 
-Дякую вам за те, що ви завжди з розумінням відносились до мого бажання бути незалежним і давали мені свободу. 
-Дякую вам за те, що ви дозволяли мені робити помилки. -Дякую вам за те, що ви завжди так доброзичливо відносились до моїх друзів. 
-Дякую вам за те, що ви ніколи не нагадували мені про мої помилки. 
-Дякую вам за те, що ви пробачали мої грубі та образливі слова і зауваження. 
-Дякую вам за те, що намагалися давати мені більше безумовної батьківської любові, ніж грошей. 
-Дякую вам за те, що ви навчили мене поважати авторитет інших людей, цінувати відвертість. 
-Дякую вам за те, що ви виступали проти моїх хибних та неприємних вчинків, ніколи не погоджуючись з ними.

Поради при вихованні дитини

 Якщо дитина не розуміє навчального матеріалу, допускає помилки при виконанні самостійних навчальних завдань, не вміє почати й послідовно вести роботу над завчанням текстів, виконанням малюнків тощо, не поспішайте пояснювати це відсутністю здатностей, поганою кмітливістю або поганою пам’яттю. Нерідко в основі цих розповсюджених шкільних проблем лежать недоліки уваги. Люди, що володіють винятковою пам’яттю, теж можуть бути неуважними. Щоб уникнути неуважності, необхідно щоразу думати, що робиш. Ось тут і стає зрозумілим, що без додаткових прийомів не обійтися

Наприклад, можуть допомогти свідомі асоціації або використання всіляких „підказок”( зорових, слухових і т. ін. ). Будильник - чудовий помічник, якщо потрібно згадати про час, призначений або відведений для якоїсь справи. Поруч із будильником краще покласти маленьку записку, щоб не відключити його чисто механічно. Ще один спосіб - покласти перед очима який-небудь предмет-підказку. Якщо під час готування їжі не можна забути про білизну, залишену у пральній машині, можна покласти на кухонний стіл коробку прального порошку. Побачивши ложку або порошок, ви або дитина автоматично згадаєте, для чого залишалася ця підказка. Підказки необхідно класти на такі місця, де б вони були неодмінно запримічені. Звичка дуже швидко вписується у звичну обстановку. Тому потрібно змінювати підказки або місця їхнього розташування, інакше через деякий час ти перестанеш їх зауважувати навіть у себе під носом. Досить практичним виявляється для неуважної дитини, та й для дорослого, завести записничок щоб робити в ньому позначки. Як відшукати думку, що вислизнула: - якщо ви в цей момент щось читали, перечитати попередню сторінку; - якщо кудись йшли, повернутися трохи назад або подумки відтворити тільки що пройдений шлях; - якщо триває жвава бесіда, простежити ланцюг попередніх реплік, відтворити подумки хід бесіди, чітко згадати, хто що сказав, відновити в такий спосіб послідовність думок, тощо. Якщо пам’ять тобі зраджує, не варто дратуватися: потрібно розслабитися й пошукати підказку. Боротьбу з неуважністю варто починати із твердого наміру звертати увагу на все. Перший принцип - пауза. Перш ніж прямувати будь-куди, необхідно на мить зупинитися і задати собі головні питання: „Куди я йду? Що мені потрібно?” 
 Другий принцип - уміння зосередитися на теперішньому моменті. Це вміння дозволить стати більш зібраним. 
 Третій принцип - передбачення. Під час роботи можна уникнути відволікаючих моментів, якщо правильно організувати своє робоче місце.

Четвертий принцип - негайна дія. Діяти краще відразу, як тільки на розум прийшла та або інша думка. Якщо не відкладати на потім безліч дріб’язків, які легко вискакують із пам’яті, неприємних наслідків неуважності можна уникнути.
 Робіть все можливе, щоб ваш школяр міг побачити завдання в усьому об’ємі, щоб воно втілилося для нього в конкретних формах, предметах. Треба вивчити вірш про ранок - підніміть його на світанку й влаштуйте маленьку прогулянку; задали вірша про зиму - сміливо відправляйтеся до парку або перегорніть сімейний альбом із зимовими фотокартками.
Пам’ятайте, що 6-7 річна дитина - це „очі, руки і язик” : „побачив і поторкав”! При складанні й читанні будь - якої літератури, існує таке поняття як „надмірність інформації”. Вона для кожного читача різна й залежить від його знань з тієї теми, що висвітлюється в конкретному тексті. Тематичні словники, довідники й енциклопедії дадуть початкові основні відомості з теми, що характеризується інформаційною надмірністю. Якщо необхідно ознайомитися з тією або іншою галуззю знань, краще починати з довідників, словників, енциклопедій, потім перейти до науково - популярної, навчальної літератури. Наприклад, перші біологічні або географічні пізнання дитина повинна одержувати з дитячих енциклопедій і журналів, і лише після цього їй стануть доступні науково-популярні статті й підручники.

Механічний спосіб запам’ятовування

 Механічний спосіб іноді називають зубрінням. Оскільки дитина ще не володіє якимись спеціальними прийомами запам’ятовування, то вона застосовує єдиний наявний у його досвіді спосіб - запам’ятовування шляхом багаторазових повторень. Часто трапляється так, що цей спосіб залишається єдиним у розпорядженні дитини. Оскільки у 1-3 класах матеріалу для запам’ятовування не дуже багато, то цей спосіб запам’ятовування звичайно приносить успіх і тому не викликає занепокоєння в батьків. Звичка користуватися механічним способом запам’ятовування позначиться пізніше: коли в середніх класах обсяг матеріалу почне зростати й сам матеріал ускладниться, тоді стане неможливим запам’ятати його шляхом механічного завчання. У результаті відмінник може „скотитися”, що нерідко супроводжується перевантаженнями і стресовими станами, аж до повної втрати інтересу до навчання. От чому дуже важливо вже з першого класу звернути увагу на те, якими прийомами користується дитина при запам’ятовування, і вчасно ознайомити його з новими, більш досконалими методами. І все ж таки заучувати напам’ять треба! Вчені все більше схиляються до того, що в помірних кількостях елементарне зубріння вкрай необхідне. І протиставляти логіку мислення тренуванню пам’яті сучасна наука про мозок не рекомендує. Крім функції накопичення знань, це потрібно й просто для здоровся мозку: завчання матеріалу - гарна гімнастика для нього. Стан пам’яті людини, її активність зараз прямо пов’язуються з її довголіттям. Чим краща, більш тренована пам’ять у людини, тим, уважається, довше вона зможе прожити.

Як запам’ятовувати тексти.

 Наступні рекомендації в першу чергу стануть у пригоді учням 3-4 класів (коли діти починають самостійно читати додаткові тексти значного обсягу). 1. Враховувати різноманітні властивості уваги Відволікання уваги стомлення, необхідність у її переключенні наступають через 15 -20 хвилин від початку роботи. Задля зняття втоми дитині треба відволіктися. При цьому бажано прикрити долонею очі й посидіти так кілька секунд. Потім зробити рух головою вліво, вправо, вперед та назад. Розслабившись і відпочивши дитина зможе повноцінно включитися у процес читання. 2. Чергувати читання з осмисленням Після того як дитина прочитала кілька сторінок, важливо зупинитися, спробувати разом осмислити прочитане, зробити необхідні виписки, відзначити все важливе, цікаве або незвичайне. Такого роду переключення сприяє збереженню тривалої стійкості уваги. 3. Використовувати перешкоди - стимулятори Перешкоди - стимулятори , як відомо, можуть допомогти процесу читання. Мимовільна увага підтримується не тільки силою й несподіванкою дії подразника, але й його барвистістю, новизною, незвичайністю. 4. Робити позначки в тексті При читанні можна робити свої особисті позначки в тексті. Можливо, дитині знадобляться олівець або лінійка, щоб задати необхідні темп при читанні. Якщо якась фраза або речення незрозумілі, краще зупинитися, вдуматися, спробувати викласти тільки-но прочитану думку своїми словами. 5. Читати з різною швидкістю, емоційно. Навчить дитину не бути байдужою до того, що вона читає. Нехай обурюється, якщо її щось обурило в книзі, нехай радіє прекрасному, нехай плаче й сміється! Це підтримує увагу, веде до гарного засвоєння прочитаного матеріалу. А ще помічено, що монотонне читання з постійною швидкістю стомлює й присипляє.
 Щоб краще запам’ятати матеріал, бажано прочитати або переказати його кому-небудь із домочадців. Прочитати текст два рази в різному ритмі - швидко й повільно. Там, де це можливо, передавати емоційне забарвлення описаного.

В кожній сім’ї, де є випускник, починаються переживання: «екзамени ідуть, душа протестує…». Ці слова, написані ще напочатку ХХ століття актуальні для випускників та їх батьків і сьогодні.
Атмосфера в сім’ї випускника в наш час є головним фактором успішної адаптації до підготовки та проходження ДПА та ЗНО, до соціально-психологічної адаптації в новій соціальній ситуації. В такій ситуації батьки повинні, перш за все, вміти володіти собою, розуміти емоційний стан своєї дитини, допомогти йому звільнитися від негативних емоцій, бути відповідальним, сильним, активним і в той же час, тактовним та чуйним. Батьки повинні допомогти випускнику в розвитку позитивного ставлення до себе шляхом уважного відношення, стимулювання його діяльності, створити атмосферу доброзичливості.
Пам’ятайте, що відсутність позитивного стимулювання та перевага негативної оцінки з боку батьків в процесі підготовки до ДПА та ЗНО випускника викликає почуття внутрішньої незахищеності, невпевненості в собі та страху перед майбутніми випробуваннями.
Для випускника є дуже важливою ваша психологічна підтримка, якщо він недостатньо гарно пройде ДПА та ЗНО та не вступить до ВНЗу. У випадку невдачі він гостро відчуває почуття розчарування, образи, вини за невиправдані надії батьків. Допомогти дитині вийти з цієї ситуації можете тільки, сприйміть її самі та допоможіть це зробити і дитині.
Щоб допомогти дитині підготуватися до іспитів, спробуйте змоделювати ситуацію випробувань разом з ним. Для цього поспілкуйтеся з випускниками минулих років, їх батьками, відвідайте ВНЗ, до якого буде вступати ваша дитина.
Підберіть найбільш оптимальні рішення ситуацій, які можуть виникнути під час ДПА та ЗНО, враховуючи індивідуально-психологічні та фізіологічні особливості вашої дитини. Знайти зараз літературу з аутотренінгів, саморегуляції, ауто релаксації не має проблеми. Якщо є така можливість, відвідайте психолога та виконуйте його рекомендації.
Життя без проблем не буває, тому у кожної людини є проблеми. Вирішивши одну, людина зіткається з іншою. Вміння сконцентруватися на позитивному в будь-якій ситуації допоможе заспокоїтися, зорієнтуватися та знайти вірне рішення , зменшити суб’єктивне значення проблемної ситуації.
Наприклад, скажіть: « Це для мене не так важливо, як здоров’я моєї дитини, як благополуччя моєї родини. Нічого страшного не відбулося! Все можливо виправити! «
Дуже багато можна досягнути, якщо в своїх діях керуватися принципами: «Я повинен!», «Я можу!». Людина налаштовує себе на успіх, здійснюючи дії само орієнтації на досягнення успішного результату.

 

1.Не переживайте про кількість балів, які отримає дитина на ДПА та ЗНО, не критикуйте дитину після іспитів.
2.Поясніть дитині, що кількість балів не є досконалим виміром її можливостей.
3.Не збільшуйте тривогу дитини напередодні іспитів – це може негативно вплинути на результати тестування.
4.Підбадьорюйте дітей, хваліть їх за те, що вони роблять добре.
5.Посилюйте їх впевненість у собі. Так як чим більше дитина боїться невдачі, тим більш вірогідніше вона зробить помилки.
6.Спостерігайте за самопочуттям дитини, адже ніхто, окрім вас, не зможе вчасно побачити і попередити погіршення стану дитини, яке є наслідком перевтоми.
7.Контролюйте режим підготовки дитини, слідкуйте за тим, щоб не було перевантажень, поясніть, що вона повинна обов’язково чередувати заняття та відпочинок.
8.Забезпечте вдома зручне місце для занять та слідкуйте, щоб ніхто з домашніх не заважав.

 9.Зверніть увагу на харчування дитини. Такі продукти, як риба, творог, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.

 

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ 

Нинішній час для досягнення щастя особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості та вмінні контактувати з іншими людьми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друзів, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, ніж зло та агресія. Вона здатна принести дитині щастя. Не тиском і владою, не покаранням і страхом, а доброзичливою увагою до дитини та її проблем можна допомогти їй позбутися озлобленості та агресивності. Справді сильною особистістю є особистість відкрита, доброзичлива, добра. 
1.Любіть дитину. Не забувайте, що їй необхідна Ваша ласка: обіймайте, цілуйте, гладьте по голівці. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною. 
2. Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх – суттєвий фактор морального формування особистості. 
3.Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго,на формування правильних моральних оцінок. 
4.Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей. 
5. Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, який від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральним той вчинок, що здійснюється через боязнь покарання, через власну вигоду. 
6. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки. 
7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини. 
8. Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, значенні ситуації самостійного морального вибору. 
9. Дозволяйте дитині творити: конструювати, ліпити, клеїти, малювати. 
10. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії, походи, свята. 
11. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню, а не розкішному одягу. 
12.Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці. 
13. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом родини зі своїми правами та обов’язками. 
14. Дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на власну долю. 
15.Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла й агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива. 

Поради батькам 1 класу

З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили − провини дитини в цьому немає.

Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.

Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.

Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень: „Дивись, поводь себе гарно!", „Щоб не було поганих оцінок" та таке інше. У дитини попереду - важка праця.

Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.

Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань,

необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години.

Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.

На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос. У І і II чверті краще це робити щовечора, а в II півріччі контроль можна зменшити до 2-3 разів на тиждень.

Перевіряти не значить „робити замість" − ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов'язково перевірте, щоб те, що потрібно було вивчити напам'ять, було вивчено добре: точність виконання завдань − важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ.

Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року − період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити.

Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Усі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.

З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною, щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. У І чверті дитина повинна спати не менше 10-11 годин, потім можна скоротити до 9-10 годин.

Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. І не треба думати, що школяр уже достатньо дорослий для того, щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб, перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном, попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини - одна з не багатьох можливостей для справжнього спілкування.

Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.

Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань.

Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.

 Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте. 

Поради батькам 

1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така як всі.
2. Даруйте свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.
4. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов'язків та проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
6. Стимулюйте дитину до самостійності в діях і прийнятті рішень.
7. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
8. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінить їй вас.
10. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
11. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
12. Частіше читайте, і не лише педагогічну літературу, але і художню.
13. Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
 14. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведется жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього. 

  ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ  (щодо розумового виховання) 

1. Не навчайте його, з чим ви самі не обізнані. Для правильного виховання дитини треба знати її вікові та індивідуальні особливості. 

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета виростити її для життя серед людей. 

3. Довіряйте дитині .Пояснюйте, що вона робить краще , а не гврше. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно випрайляти.

4. Не ставтеся до дитини погано. Дитина повинна бути впевненна в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5. Будьте терплячим. Ваша нетерплячість ознака слабклстіпоказ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте повлідовними в своїх вимогах , але памятайте - твердість лінії у вихованні досягається не покаранням , а стабільність обовязкових для виконання правил , спокійним тоном спілкування , неквапливістю, послідовністю.

7. Потурбуйтесь про те, аби Ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від розпоряджень, наказів., зауважень. Нехай вона вчиться розпоряджатися собою.

8. Виключіть із своєї практики вислів:" Роби, що я сказав!" замініть цю форму вимогии на іншу :" Зроби, тому що не зробити цього не можна, це принесе тобі користь". Дитина має звикнути до того, що діяти треба не за наказом , а тому , що це доцільно, потрібно для когось.

9. Оцінюючи дитину , кажіть їй не тільки про те, чим Ви особисто не задоволені, а й про те, що Вас особисто радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. 

10. Ніколи не кажіть, що Вам ніколи виховувати свою дитину. Це означає сказати: " Мені ніколи її любити". 

ПОРАДИ ЩОДО АГРЕСИВНОСТІ У ДІТЕЙ

1 УЧІТЬ СЛУХАТИ І ЧУТИ СВОЮ ДИТИНУ. 

2 НАМАГАЙТЕСЯ ЗРОБИТИ ТАК , ЩОБ ТІЛЬКИ ВИ ЗНІМАЛИ ЇЇ ЕМОЦІЙНЕ НАПРУЖЕННЯ.

3 НЕ ЗАБОРОНЯЙТЕ ВИРАЖАТИ НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ . УМІЙТЕ ЛЮБИТИ Й СПРИЙМАТИ ЇЇ ТАКОЮ , ЯКА ВОНА Є .

4 ПОКОРА, СЛУХНЯНІСТЬ І РЕТЕЛЬНІСТЬ БУДУТЬ ТАМ, ДЕ ЇХ ВИМАГАЮТЬ РОЗУМНО.

5 ДО АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У ПОВЕДІНЦІ ДИТИНИ ПРИЗВОДИТЬ АГРЕСИВНІСТЬ РОДИНИ. 

6 ПОДОЛАННЮ АГРЕСИВНОСТІ ДИТИНИ ДОПОМАГАЄ ПРИХИЛЬНІСТЬ , ВМІННЯ СЛУХАТИ, ТЕПЛОТА СПІЛКУВАННЯ, ДОБРЕ СЛОВО, ЛАСКАВИЙ ПОГЛЯД.

9 ВЕЛИЧЕЗНЕ ЗНАЧЕННЯ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МАЄ ЗАОХОЧЕННЯ Б СЛОСОМ, ПОГЛЯДОМ, ЖЕСТОМ, ДІЄЮ.

10 НЕПРИЙНЯТТЯ ДИТИНИ ПРИЗВОДИТЬ ДО ДИТЯЧОГО ГОСПІТАЛІЗМУ: САМОТНІСТЬ, БАЖАННЯ СПІЛКУВАТИСЯ З РІДНИМИ ЛЮДЬМИ, ВІДСУТНІСТЬ У РОДИНІ ТРАДИЦІЙ, ЗВИЧАЇВ, ЗАКОНІВ.

11 ВЕЛИКУ РОЛЬ ВІДІГРАЄ ДЛЯ ЛЮДИНИ І ПОКАРАННЯ , ЯКЩО ВОНОВИПЛИВАЄ НЕГАЙНО ЗА ПРОВИНОЮ : ОБГРУНТОВАНЕ, СУВОРЕ, АЛЕ НЕ ЇЇ ЛЮДСЬКІ ЯКОСТІ.

12 КАРАЮЧИ ДИТИНУ, БАТЬКИ ВИЯВЛЯЮТЬ ТЕРПІННЯ , СПОКІЙ І ВИТРИМКУ!